Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи Карнаух Л.А.

Головне, щоб одночасно учень бачив, спостерігав і робив.

Де є ці три речі, там є жива думка, яка загострює розум.

В.О.Сухомлинський

Життя – це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві ще й постійне учіння, немає учіння – немає життя.

Сьогодні важливим стає не тільки те, що дитина знає і навіть вміє застосовувати, а те, як вона володіє прийомами пізнання світу, здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх як засіб існування в суспільстві.

Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися все своє життя. Розвиток науки та техніки передбачає та потребує масової участі молоді у раціоналізаторстві, а також розв’язання різних творчих задач та вміння спілкуватися. Це і привело мене до проблеми «Розвиток комунікативних здібностей учнів початкової школи».

В своїй діяльності я використовую такі методи навчання:

1)    Інтерактивна бесіда з учнями;

2)    Самостійна робота учнів у парах;

3)    Самостійна робота в групах;

4)    Колективна робота;

5)    Мозковий штурм;

6)    Творчі завдання;

7)    Пошукові завдання та частково-пошукові;

8)    Експериментальні задачі;

9)    Пізнавальні задачі;

10)     Графічні та наочні задачі;

11)      Практичні роботи та міні-проекти;

12)       Нестандартні уроки (урок-гра, урок-подорож, урок-казка, урок поле-чудес).

Мій головний обов’язок – розвивати допитливість та інтерес у дітей, вміння висловлюватися, виховувати в них потреби до творчого сприймання навколишнього світу через розвиток уміння самостійно думати, міркувати та використовувати свої знання. Те, що вивчається із задоволенням, швидко і ґрунтовно.

         На уроках я формую не лише знання програмового змісту, а й певні навички і вміння, розвиваю здібності кожної дитини. Набуті вміння діти використовують для розуміння та усвідомлення навчального матеріалу. У дітях пробуджується прагнення знань, упевненість у своїх силах, процес стає набагато цікавішим, потребує менше часу для вивчення будь-якого матеріалу.

         Для кращого засвоєння матеріалу на уроках я впроваджую сучасні дидактичні методи і прийоми.

         У своїй педагогічній діяльності спираюсь на такі складові:

·        Головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість яку я формую.

·        Допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності.

·        Найчастіше використовую питання «Чому?», щоб навчити учня мислити причинно.

·        Пам’ятаю, що знає не той, хто переказує, а той, хто використовує свої знання і вміння на практиці.

·        Привчаю учнів думати і діяти самостійно.

·        Міцні знання учнів розвиваю під час усебічного аналізу проблем, пізнавальні завдання розв’язуємо кількома способами, найчастіше практикую творчі завдання.

·        Показую учням перспективи їх навчання.

·        Використовую логічні схеми, узагальнені плани, щоб забезпечити засвоєння учнями системи знань.

·        У процесі навчання враховую індивідуальні особливості кожного учня.

·        Враховую життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

·        Намагаюся вчити так, щоб учень розумів, що знання є для нього життєвою необхідністю.

·        Пояснюю учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчатися всьому, що необхідно для реалізації життєвих планів.

Плануючи роботу з учнями, намагаюся залучати їх до активної творчої діяльності, застосовуючи різноманітні форми роботи та методичні прийоми. На початку року на етапі мотивації навчальної діяльності важливим вважаю створення позитивного настрою і налаштування учнів на плідну роботу.

Мотивація – це один із найважливіших чинників, які забезпечують успіх у діяльності. Учневі в якого високий рівень мотивації, цікаво навчатися, він прагне досягти поставленої мети, бути одним із перших. Чим більше мотивів спричиняють діяльність, тим вищий загальний рівень мотивації.

Обов’язково враховую емоції, які сприяють формуванню мотивації навчальної діяльності:

-         Емоції здивування, новизни матеріалу.

-         Позитивні емоції від пошуків різних способів розв’язання завдання.

-         Позитивні емоції впевненості в своїх можливостях.

-         Позитивні емоції активної позиції у колективі.

До того ж, формуванню мотивації сприяють цікавість викладу, незвична форма подання матеріалу, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки та дискусії, аналіз життєвих ситуацій, тлумачення суспільної та особистісної значущості навчання й використання шкільних знань у подальшому житті.

При організації уроку на етапі мотивації навчальної діяльності учнів використовую серію таких інтерактивних прийомів під загальною назвою «Здивуй», «Це цікаво», "Впіймай звук":

Зацікавлюю учнів привабливістю цілі, тобто формулюю мету діяльності просто, зрозуміло, щоб вона подобалась дітям,

Знаходжу такий кут зору на тему, під яким матеріал, що вивчається, стає дивовижним. Із цією метою використовую різні загадки, цікаві факти, легенди, практичні завдання, фольклор,

Використовую між предметні зв’язки – вірші, історичні довідки.

Важливо, щоб  усім учням було цікаво навчатися на кожному уроці. В цьому плані особливе місце належить такому ефективному способу, як створення ситуації зацікавленості на уроці. Саме зацікавленість є первинним поштовхом до поглиблення пізнавальної діяльності.

Ситуація зацікавленості пов’язана з елементами непередбачуваності, в ній важливе місце посідає новизна матеріалу. Тому можна використовувати зацікавленість із проблемною ситуацією. Теоретичною основою проблемного навчання є закономірності творчого пізнавального процесу. 

На уроках використовую різні види самостійних робіт:

ü Робота з підручником та додатковою літературою,

üПрактичні роботи,

ü Аналітично-розрахункові завдання,

ü Завдання графічного характеру,

ü Дослідницька робота,

ü Систематизація матеріалу.

Підручник має бути не лише надійним джерелом інформації, а й ефективним засобом засвоєння інформації. В організації роботи з текстом застосовую такі прийоми:

·        «Питання – відповідь»,

·        «Конспект»,

·        «Іменник»,

·        «Знайди помилку»,

·        «Цікаве запитання»,

·        «Переказ по колу»,

·        «Доповідь (шпаргалка)»,

·        «Чомучка»,

·        «Запитуйте – відповідаємо».

Великі можливості для розвитку творчих та комунікативних здібностей і знань учнів є використання експериментальних задач, які розвивають в учнів творче мислення, виховують бажання активно, особистими силами добувати знання, критично підходити до результатів вимірювання, оцінювати умови. Це задачі, постановка і розв’язання яких тісно пов’язані з експериментом, з різноманітними вимірюваннями.

При проведенні різних етапів уроку використовую такі інтерактивні методи роботи з учнями:

При актуалізації опорних знань:

Ø «Мозковий штурм»,

Ø Вправа «Виправ помилку»,

Ø «Інтелектуальна розминка»,

Ø «Так, ні»,

Ø Гра «Доміно»,

Ø «Опитування – естафета»,

Ø «Взаємоопитування»

При закріпленні нового матеріалу застосовую:

Ø Гра «Найрозумніший»,

Ø «Найцікавіше запитання»,

Ø «Експрес – тести»,

Ø «Прес-конференція»,

Ø «Світлофор».

При проведенні підсумків уроку

Ø Вправа «Результат»,

Ø «Мікрофон»,

Ø «Резюме»,

Ø «Час похвали»,

Ø «Незакінчене речення»,

Ø Міні виступ «Моє відкриття сьогодні»,

Ø Метод «ПРЕС».

Мета учительської діяльності насамперед підвищення якості знань та розвиток здібностей учнів, зацікавлення їх до вивчення свого предмета.

Цю мету доводиться реалізовувати практично за відсутності технічних засобів і приладів. У такій ситуації головним «знаряддям вчителя було і залишається слово. Уміння організувати спілкування з учнями і на уроці, і в позаурочний час абсолютно необхідне для реалізації методичних і навчальних планів.